Увійти Пошук
Асоціація
"Українські електроніка, комп'ютери,
касові апарати"

Продаєте текстиль: коли слід застосовувати РРО?

> > > Продаєте текстиль: коли слід застосовувати РРО?

Верховний Суд вважає, що п’ятикратний штраф за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки, який податківці нараховували за Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 (далі — Указ № 436/95), не можна було застосовувати ще з моменту набрання чинності Законом про РРО — 28.07.1995 р.

Зокрема, у постанові від 04.09.2020 р. у справі № 814/3845/15 Верховний Суд розглянув ситуацію щодо накладання штрафів за неоприбуткування готівки й вирішив, що ці штрафи були застосовані неправомірно.

Причому Верховний Суд ураховував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 р. у справі № 1340/3510/18.

Своєю чергою, було наведено такі аргументи.

Статтею 1 Указу № 436/95 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу).

Водночас п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про РРО (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме за:

— установлення протягом календарного року під час перевірки факту проведення розрахункових операцій із використанням РРО чи розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

— непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;

— невідповідність у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

— нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що об’єктивна сторона обох порушень — як того, що визначено абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), так і того, що визначено п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону про РРО (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фактично полягає в одних і тих самих діях.

Причому метою постановлення Указу № 436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб’єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а строк його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.

Оскільки шляхом прийняття Закону про РРО ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування в касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій.

Отже, Велика Палата Верховного Суду, відступивши від правової позиції, викладеної ВСУ в постанові від 02.04.2013 р. у справі № 21-77а13, наголосила на неможливості застосування положень Указу № 436/95 у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом про РРО.

За матеріалами Інтерактивна бухгалтерія

https://buhgalter911.com/uk/news/news-1053990.html

Підписуйтесь на наш Telegram канал Асоціація УкрЕККА

23.10.2020
Регіональні осередки
Учасниками ассоціації "УкрЕККА" є більше трьохсот компаній з усієї України.