Увійти Пошук
Асоціація
"Українські електроніка, комп'ютери,
касові апарати"

Нова модель валютного регулювання в Україні. Чого чекати від нового Закону "Про валюту"?

> > > Нова модель валютного регулювання в Україні. Чого чекати від нового Закону

Ще з 2016 року Нацбанк розпочав роботу над новою моделлю валютного регулювання в Україні, розробивши відповідну Концепцію, а також дорожню карту з її запровадження. Втілення цієї Концепції у життя дасть змогу скасувати цілу низку застарілих норм та обмежень валютного регулювання, а також систематизувати валютне законодавство, що, своєю чергою, спростить ведення бізнесу в Україні як для нерезидентів, так і для резидентів, а також стане ще одним кроком на шляху до гармонізації українського законодавства із усталеною міжнародною практикою.

На сьогодні система валютного регулювання в Україні нараховує понад 100 нормативно-правових актів. За підрахунками Нацбанку, щороку до кожного нормативно-правового акта вноситься у середньому 12 змін і доповнень. При цьому 30 % цих актів мають дозвільний характер. Як наслідок, така надмірна бюрократизація та швидка змінюваність законодавчих і регуляторних актів ускладнює більшість валютних процесів і процедур, що, своєю чергою, призводить до неефективного функціонування існуючої моделі валютного регулювання.

Зміна моделі валютного регулювання – одне із зобов'язань, узятих Україною у зв'язку з ратифікацією Угоди про асоціацію з ЄС, положення ст. 145 якої передбачають створення в Україні умов вільного руху капіталу, пов'язаного з надходженнями від прямих інвестицій, наданням кредитів, які стосуються торговельних операцій, а також з портфельними інвестиціями та фінансовими позиками.

Більше того, на виконання положень іншого нормативного акта ЄС – Директиви № 88/361/ЕЕС, Україна має забезпечити необхідні умови для створення вільного руху капіталів, зокрема для: реалізації прямих інвестицій; інвестицій у нерухомість; операцій з купівлі-продажу цінних паперів (включаючи форвардні, ф'ючерсні та своп-контракти); операції з відкриття поточних та депозитних рахунків у національних та іноземних фінансових установах; операції з надання кредитів, пов'язаних з комерційними операціями, операцій з фінансовими послугами (гарантування, страхування та кредитування).

З метою реалізації цих положень НБУ розробив оновлену Концепцію валютного регулювання, яка передбачає лібералізацію системи валютного контролю на шляху до кінцевої моделі, зокрема, шляхом прийняття комплексного Закону "Про валюту", який повинен замінити чинний наразі Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

03 березня 2018 року на розгляд Верховної Ради було подано відповідний проект Закону. Розглянемо детальніше основні зміни, запропоновані цим проектом Закону, а також новою Концепцією валютного регулювання у цілому.

Скасування валютних ліцензій для інвестування за кордон

Перехідні положення Закону передбачають скасування Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", яким передбачено загальний обов'язок для всіх резидентів і нерезидентів, які хочуть здійснити перерахування коштів в іноземній валюті за кордон з метою інвестицій, отримувати індивідуальну ліцензію від Нацбанку. Під інвестуванням за кордон розуміється придбання як нерухомості, так і акцій або корпоративних прав в іноземних компаніях.

Особливістю отримання такої ліцензії є те, що юридичні особи та приватні підприємці зобов'язані подавати уповноваженому банку розгорнутий щомісячний кошторис, у якому зазначаються джерела надходжень валютних цінностей на рахунок і напрями їх перерахування за кордон, а для фізичних осіб необхідно підтвердити походження коштів. Єдиним документом, що може підтвердити походження коштів, є податкова декларація за поточний або минулі роки. Тобто особа, яка отримала певне майно у спадок або в дарунок від близьких родичів, має додатково звернутися до фіскальних органів, задекларувати такі кошти і лише після цього звернутися в банк для отримання ліцензії.

Крім того, постановою НБУ № 410 передбачено обмеження для юридичних осіб інвестувати протягом року на суму, що не перевищує 2000000 доларів. А для фізичних осіб передбачено обмеження щодо купівлі іноземної валюти лише на підставі електронної індивідуальної ліцензії Нацбанку, що передбачає можливість інвестування на суму не більше 50000 доларів протягом одного календарного року.

Таким чином, процедура інвестування ускладнена не лише законодавчими обмеженнями, а також і процедурними моментами.

Варто зауважити, що відповідальність за порушення вимог законодавства щодо отримання ліцензії на інвестування за кордон передбачає фінансову відповідальність у розмірі, що може дорівнювати фактичному розміру здійсненої інвестиції. Тому скасування законодавцем вимоги щодо отримання будь-яких індивідуальних ліцензій для здійснення переказу іноземної валюти за межі України слід розглядати як позитивний, хоча і не зовсім послідовний крок, враховуючи те, що ще півроку тому – у червні 2017 року, було прийняте Положення про порядок видачі електронних індивідуальних ліцензій для фізичних осіб, яким встановлювався новий вид індивідуальної ліцензії – е-ліцензія.

Скасування граничних строків розрахунків за операціями зовнішньоекономічної діяльності

Закон "Про валюту" також скасовує дію положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зокрема вимогу про те, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки не пізніше як через 180 календарних днів з дати митного оформлення такої продукції. Наявність граничного строку для отримання оплати за експорт продукції зумовлена насамперед необхідністю своєчасного та повного надходження в Україну іноземної валюти за експортними операціями, що є одним із факторів забезпечення стабільності курсу національної валюти. Порушення резидентами відповідних вимог передбачає стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Нагадаємо, що у разі порушення умов договору з боку контрагента резидент має звернутися до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань. Якщо резидент зможе підтвердити факт порушення іншою стороною зобов'язання, штрафні санкції не застосовуються.

Але водночас Законом передбачено, що у деяких випадках до компетенції агентства не входить повноваження щодо встановлення факту неналежного виконання зобов'язання з боку контрагента. У такому випадку, щоб не сплачувати пеню за порушення відповідних вимог, резидент має спочатку звернутися до відповідного суду та отримати судове рішення, яким буде встановлено факт невиконання.

Цікавим є той факт, що Мінекономрозвитку оголосило про створення відповідного агентства у формі ПрАТ ще у лютому 2018 року, але державну реєстрацію такого підприємства не було здійснено дотепер.

Скасування обов'язкового продажу іноземної валюти

Попри поступове пом'якшення обов'язку з продажу 100 % валютної виручки у 2014 році до 50 % на теперішній час всі обслуговуючі банки зобов'язані продавати іноземну валюту, отриману резидентами, на міжбанківських торгах на наступний день після зарахування таких коштів.

Концепція нового валютного регулювання, представлена Нацбанком, передбачає поступове скасування зазначеної вимоги. Хоча зважаючи на те, що Законом "Про валюту" все ж передбачено можливість Нацбанку встановлювати тимчасові заходи захисту валютного ринку, дуже ймовірно, що на початкових етапах імплементації нового валютного законодавства регулятор залишить у силі таке обмеження або час від часу встановлюватиме його в разі дестабілізації валютного ринку.

Скасування обов'язку погашення кредитів/позик нерезидента в інвалюті

Концепцією нового валютного регулювання також передбачено скасування заборони дострокового розрахунку з нерезидентами в разі дострокового виконання резидентом-позичальником зобов'язань як за основною сумою кредиту/позики, так і за іншими платежами, установленими кредитним договором / договором позики (окрім випадку, коли за договором змінюється періодичність виплати процентів зі щороку на щокварталу/щомісяця або зі щокварталу на щомісяця та/або строк виплати процентів переноситься не більш як на 180 днів).

Варто зазначити, що наведена вище заборона щодо погашення валютних зобов'язань не поширюється, зокрема, на випадки дострокового погашення кредитів, позик, у т. ч. за рахунок коштів, які залучаються резидентом-позичальником за іншим кредитним договором (договором позики) із нерезидентом (далі – новий договір).

Цей виняток діє в разі одночасного виконання таких умов:

– новий договір передбачає більш пізній строк виконання зобов'язань позичальника з повернення цих коштів порівняно з умовами попереднього кредитного договору (договору позики) (далі – попередній договір);

– отримані кошти (ураховуючи кошти в гривнях, отримані внаслідок обов'язкового продажу надходжень в інвалюті) не використовуються позичальником на будь-які інші цілі, окрім дострокового виконання власних зобов'язань за попереднім договором і купівлі іноземної валюти за гривні із зазначеною метою.

Тому до прийняття нового Закону вкрай доцільно передбачати у кредитних договорах щоквартальне або щорічне погашення відсотків, а також певної частини позики. Крім цього, у разі укладення договорів з пов'язаними особами – нерезидентами, такий механізм дасть можливість оперативно здійснювати повернення позики від материнської компанії без порушення вимог валютного законодавства.

Продовжують діяти й інші валютні обмеження, які НБУ планує скасувати або частково лібералізувати для створення валютного ринку, що забезпечить вільний рух капіталу:

– ліміт купівлі валюти готівкою фізичними особами на рівні 150000 тис. грн у день;

– обмеження щодо виплати нерезидентам дивідендів на суму, що не перевищує 7000000 доларів протягом одного року;

– обмеження щодо повернення коштів нерезиденту в разі припинення участі в інвестиційному проекті у розмірі 5000000 доларів на рік;

– строк резервування гривні для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку на рівні одного дня;

– обов'язкова реєстрація валютних запозичень від нерезидентів;

– обмеження взаємозаліку за експортними договорами.

Незважаючи на заяви розробників законопроекту щодо його спрямованості на лібералізацію валютного регулювання, проект все ж передбачає можливість Нацбанку, за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, застосовувати всі ті ж важелі впливу на платіжний баланс України, які й зараз є в його арсеналі, тому фактично права регулятора щодо контролю вільного руху коштів, зокрема іноземної валюти, в Україні, не будуть жодним чином обмежені в разі прийняття нового Закону.

Нагадаємо, що наразі у випадку виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи держави, регулятор має право запроваджувати такі заходи захисту:

1) обов'язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті;

2) установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту продукції та транспортних послуг;

3) установлення особливостей здійснення операцій, пов'язаних із рухом фінансового капіталу;

4) запровадження спеціальних дозволів на проведення окремих валютних операцій;

5) резервування коштів за валютними операціями;

6) інші заходи, що випливають зі статті 71 Закону України "Про Національний банк України".

ВИСНОВОК:
Таким чином, Законом "Про валюту" буде збережено право Нацбанку встановлювати певні обмеження на валютному ринку, проте прямо визначено максимальний строк, на який такі обмеження можуть запроваджуватися, – до 6 місяців. Крім цього, встановлено, що для запровадження таких заходів регулятор повинен попередньо отримати висновок Ради фінансової стабільності (новостворений орган) про підтвердження наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи.

Прийняття запропонованого проекту Закону дасть змогу удосконалити нормативну базу у сфері валютного регулювання в Україні та привести її у відповідність до сучасних європейських практик про вільне переміщення капіталу.

Передбачені зміни також створять для національного виробника більш сприятливі умови для розвитку міжнародних зв'язків, а також позитивно позначаться на бізнес-активності іноземних інвесторів в Україні. Крім цього, удосконалене нормативне забезпечення реалізації єдиної державної валютної політики допоможе стабілізувати українську валюту і валютний ринок України у цілому, що на цьому етапі розвитку національної економіки та міжнародної економічної співпраці є одним із найважливіших завдань.

Ірина Шалінська, доктор філософії, юрист, GOLAW Артем Мантуло, помічник юриста, GOLAW

"http://uz.ligazakon.ua/"

10.01.2019
Регіональні осередки
Учасниками ассоціації "УкрЕККА" є більше трьохсот компаній з усієї України.