Увійти Пошук
Асоціація
"Українські електроніка, комп'ютери,
касові апарати"

Чому не працює експериментальний проект?

> > > Чому не працює експериментальний проект?

Якби кількість касових апаратів на душу населення в Україні відповідала хоч показнику сусідньої Польщі, то державний бюджет отримував би додатково лише  від торгівлі 150—200 мільярдів гривень надходжень щороку

Цього року Україні належить заплатити зовнішнім кредиторам у рахунок погашення та обслуговування боргу близько 179 мільярдів гривень, або 6,1 мільярда доларів за офіційним курсом Національного банку. Саме ці цифри назвав в інтерв’ю УНІАН  заступник міністра фінансів Василь Шкураков. За словами чиновника, вже у травні маємо погасити мільярд доларів за євробондами, розміщеними у 2014 році під гарантії уряду США.

У зв’язку з великими розміщеннями облігацій внутрішньої позики Мінфін збільшив прогнозну оцінку платежів на виплату для погашення та обслуговування державного боргу в 2019 році до 445,67 мільярда гривень. Це на 17,3 мільярда більше, ніж на початок лютого, і на 54,1 мільярда більше, ніж на початок року. Загалом (про це в інтерв’ю VoxUkraine заявив голова НБУ Яків Смолій) упродовж 2019—2020 років Україна повинна виплатити близько 12 мільярдів доларів за зовнішнім державним боргом, зокрема процентні платежі.

Що пропонує влада? За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, повідомляє УНІАН, Міністерство фінансів розраховує цього року отримати із зов­нішніх джерел близько 4 мільярдів доларів фінансування. Зробити це без Міжнародного валютного фонду ми не зможемо. А тому пропозиція підписати нову програму з МВФ економічно обґрунтована.

Наповнювати бюджет нічим?

Ситуація складна, але не безнадійна. Принаймні так вважають в Асоціації «УкрЕККА» (українські електроніка, комп’ютери, касові апарати). При цьому керівництво асоціації посилається на дані Державної фіскальної служби, яка відзвітувала, що через посилення контролю за обігом готівки, збільшення кількості реєстраторів розрахункових операцій (РРО) виторги, зареєстровані РРО у 2018 році, становили 1060 мільярдів гривень і зросли порівняно з 2017-м на 166,5 мільярда гривень.

— Такий виторг, — каже виконавчий директор Асоціації «УкрЕККА» Василь Маціпура, — який можна порівняти з оборонним бюджетом країни у стані вій­ни, здійснили лише 106 тисяч (4%) усіх суб’єктів господарювання (юридичні та фізичні особи), в користуванні яких перебуває 308 тисяч РРО. Ми дійшли висновку, що лише ПДВ (з повним ланцюгом виробництва-продажу), який гарантовано потрапив до бюджету, становив торік не менш як 200 мільярдів гривень. До нього можна додати ще приблизно таку саму суму, яка надійшла до державної скарбниці від податку на прибуток суб’єктів господарювання, єдиного соціального внеску та ПДФО на заробітну плату їх працівників.

Отже, 4% суб’єктів господарювання забезпечили 2018-го 40% надходжень до бюджету.  А що ж інші 96% із 2 мільйонів 800 тисяч активних суб’єктів господарювання, з яких 1 мільйон 100 тисяч становлять юридичні та 1 мільйон 700 тисяч — фізичні особи — підприємці? Можете пригадати, наприклад, коли вам видавали розрахунковий документ у громадському транспорті (автобусі, метрополітені чи на аеровокзалі під час придбання квитка на літак), в ресторані, в туристичній агенції перед вильотом до Туреччини чи Єгипту? А на ринку, в кіоску, інтернет-магазині, під час купівлі квитків у кіноконцертні зали, театри, на стадіони тощо?

Уряд шукає кошти на оборону країни, освіту, медицину, будівництво доріг, Мінфін пропонує брати кредити в МВФ, продовжуючи продавати олігархам облігації внутрішньої позики під 15% річних (Нацбанк підтримує такі дії і вважає їх обґрунтованими), а не облікована готівка тече повз державну  скарбницю до приватної кишені! Уявіть, як поповнився б бюджет країни, якби весь готівковий обіг реєструвався через касові апарати і в роботі були не 308 тисяч РРО, а в п’ять разів більше!

— Ми підрахували, — веде далі пан Маціпура, — що якби кількість касових апаратів на душу населення у нас відповідала хоч би показнику сусідньої Польщі (52 РРО на тисячу населення), то державний бюджет отримував би додатково лише від торгівлі 150—200 мільярдів гривень, або 5—6,6 мільярда доларів надходжень щороку. І це лише прямий ефект. А є ще побічні позитивні наслідки — зменшення контрабанди та контрафакту, коли не облікований товар  не можна продати через касу. Ліквідація не облікованої готівки знімає з порядку денного питання зарплати в конвертах, отже, збільшаться надходження з ПДФО та ЄСВ. Брак не облікованої готівки веде до чесної конкуренції або рівних умов для всіх підприємців, що в підсумку знизить рівень тіньової економіки до  10—15%, як у цивілізованих країнах. І нарешті застосування РРО там, де це необхідно, сприятиме темпам зростання ВВП в перші два роки на 10—15%, а в наступні — на 7—10%, прозорості та простоті ведення бізнесу, підвищенню інвестиційної привабливості України. Саме цього, а не збільшення тарифів на газ і електроенергію чи підвищення пенсійного віку вимагають від нас західні партнери-кредитори.

Смартфон замість РРО

Не можна сказати, що в державі не розуміють важливості використання РРО. У червні 2018 року на засіданні Кабінету Міністрів новий очільник Міністерства фінансів Оксана Маркарова презентувала спрощене застосування РРО через запровадження інноваційних технологій. Пропонували замість старих касових апаратів встановити нові, сучасні програмно-технічні комплекси низької вартості, які були б доступними та простими в користуванні. При цьому реєстрація РРО мала проходити в один крок (за день) на підставі лише заяви за спрощеною формою та без паперових додатків. Нова техніка мала інтегруватися з будь-яким програмним забезпеченням.

Керівниця Мінфіну посилалася на міжнародний досвід використання РРО трьох поколінь: із вбудованою фіскальною пам’яттю (перше покоління), з можливостями підключення до інтернету для передання фіскальних даних та звітів прямо чи опосередковано до відповідних контро­люючих органів (друге покоління) та РРО з можливостями підключення до інтернету, але із застосуванням сучасних методів криптографічного захисту інформації з цифровим підписом кожного виданого чека і його електронної копії, що надсилається до ДФС (третє покоління).

Постановою №472 Кабінет Міністрів 13 червня 2018 року затвердив Порядок проведення експериментального проекту і передав повноваження з організації його проведення Міністерству фінансів та ДФС. Новітні моделі комплексів для РРО мають мати технологічні рішення, не впроваджені в застосуванні РРО, відповідати вимогам законодавства, забезпечувати виконання фіскальних функції, затверджених постановами Кабінету Міністрів №№149 та 199, пройти перевірки і мати відповідні сертифікати відповідності.

Новітні РРО мали перевірити та внести до державного реєстру РРО до 1 квітня 2019 року, що дало б змогу їх використовувати у підприємницькій діяльності відповідно до сфери застосування на всій території України.

— Відтоді минуло майже 10 місяців, — приєднується до розмови голова ради Асоціації «УкрЕККА» Володимир Мігаль. — І що насправді? Створена наказом Мінфіну № 592 від  2 липня 2018 року міжвідомча робоча група за цей час провела лише шість засідань. Учасники нашої асоціації — виробничники-практики з 25-річним досвідом, які виробляють та експортують РРО зокрема у країни Євросоюзу, ще торік у серпні розробили і подали на розгляд міжвідомчої робочої групи, Мінфіну, ДФС пропозиції щодо концепції розвитку державної системи фіскального контролю розрахункових операцій. На жаль, робоча група при Мінфіні за вісім місяців так і не знайшла можливості їх розглянути і обговорити. Мінфін та ДФС теж нічого не відповіли.

А ми спроектували і виготовили нові каси третього покоління, які ввібрали найсучасніший світовий досвід і технологічні рішення. Вони спроможні зберігати ключі шифрування в захищеній зоні пам’яті, забезпечувати криптографічний захист інформації, накладати цифровий підпис на створювані документи, звіти та їх електронні копії, підтримувати онлайн-верифікацію системного програмного забезпечення. Чеки таких РРО можна завіряти цифровим підписом, вони мають статус повноцінного документа, можуть містити QR-код  для спрощення процедури перевірки наявності копії чека в базі даних ДФС покупцем. Наша техніка може також обробляти та передавати дані паралельно — за наявною технологією захисту інформації, розробленою НБУ (через інформаційних еквайрів), і за інноваційною, із криптографічним захистом та цифровим підписом безпосередньо до ДФС. І найголовніше — ці РРО повністю відповідають вимогам законодавства, їх внесено до державного реєстру. Вартість таких пристроїв (до 100 доларів за штуку на складі виробника) за умови масового виробництва буде нижчою, ніж тих, які застосовують у країнах Євросоюзу, в 5—10 разів. РРО виконано у форматі фіскального принтера, ним можна керувати з телефону, планшета, комп’ютера.

Два засідання групи

Цього року відбулося два засідання міжвідомчої робочої групи — 14 та 25 березня. На першому було обговорено підсумки роботи МРГ у 2018 році, встановлено термін подання виробниками пропозицій щодо новітніх РРО — до 20 березня 2019 року включно. Рекомендовано було підгрупам, утвореним зі складу учасників МРГ, опрацювати подані пропозиції й надати щодо них відповідні висновки. Зауваження представників асоціації та  ДСТЗІ щодо необхідності перевірки запропонованих моделей, на жаль, робоча група не врахувала.

25 березня МРГ зібралась о 15:00 і за годину розглянула всі пропозиції «новітніх РРО», одностайно проголосувала «подати Мінфіну пропозиції згідно з переліком, що додається», до якого увійшли вісім пропозицій новітніх моделей комплексів.

— Без перевірки, документів про підтвердження відповідності й передбачених Порядком проведення експериментального проекту, — пан Мігаль робить наголос на кожному слові. — Думаєте, Мінфін повернув необґрунтовану, незаконну пропозицію МРГ? Ні! Наступного дня на сайті Мінфіну було опубліковано наказ №121 міністра фінансів Оксани Маркарової про затвердження переліку новітніх моделей, пунктом 3 якого Державну фіскальну службу до 1 квітня 2019 року зобов’язано було «забезпечити реєстрацію в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій новітніх моделей, які беруть участь в експериментальному проекті».

Може, ДФС стала на варті державних інтересів і відмовилася виконувати незаконний наказ?  Ні!  Того самого дня, 26 березня 2019-го, оприлюднено наказ Державної фіскальної служби №247, яким вісім моделей новітніх РРО було внесено до державного реєстру і відповідно дозволено до використання на всій території України. Без перевірки відповідності, належної документації, еталонних зразків!

На нашу думку, внесення цих систем до державного реєстру — пряме порушення законів, деяких постанов Кабінету Міністрів, насамперед «Про проведення експериментального проекту…» та інших підзаконних актів. Фактично це дискредитація державного реєстру і відмова від фіскального контролю розрахункових операцій.

— Ми не проти пілотного проекту, запропонованого урядом, де як РРО можна використовувати інноваційні пристрої й технології, — додає Василь Маціпура. — Навіть усіляко підтримуємо ініціативи, спрямовані на поліпшення податкового обліку, автоматизацію всіх облікових та контрольних процесів, розширення сфер застосування РРО. Смартфони, планшети, персональні комп’ютери використовують у системах обліку як POS-системи. Але у розвинених країнах їх застосовують лише зі спеціальним захищеним пристроєм, який обробляє і зберігає фіскальні дані й керує механізмом друку фіскальних чеків. Нашим експертам, серед яких є люди з великим досвідом роботи та науковими званнями, не відомі технології належного захисту податкової інформації у фіскальних системах на основі гаджетів з відкритими операційними системами. Це підтверджують і стандарти в галузі захисту інформації та світовий досвід. На жаль, жоден із претендентів новітніх моделей не надав доказів надійності захисту інформації від спотворення, забезпечення виконання фіскальних функцій. Навпаки, всі вони мають розподілену клієнт-серверну архітектуру, яка дає змогу змінювати фіскальні дані за допомогою спеціального програмного забезпечення і на боці клієнта ще до шифрування цифрового підпису, і за певних умов на боці сервера, як кажуть, оптом.

За цих умов великою спокусою для користувача чи власника фіскального сервера стає втручання в роботу системи з допомогою спеціального прихованого програмного забезпечення Zappers і Phantomware для коригування фіскальних даних та зменшення податкових зобов’язань. Виявити такі приховані програмні засоби майже неможливо. І практика показує, що такі випадки в розвинених країнах трапляються дедалі частіше.

Фіскальний чек

Неприпустиме з точки зору забезпечення фіскального громадського контролю, захисту прав споживачів скасування вимог до обов’язковості видачі покупцеві паперового фіскального чека. Це єдине фізичне підтвердження здійснення публічного правочину (договору) купівлі-продажу, повноти розрахунків, їх правильної реєстрації, оплати споживачем встановлених державою податків, переходу прав власності, виникнення обов’язків і відповідальності, з ними пов’язаних.

До речі, обслуговування клієнтів без паперових фіскальних чеків, яке нібито пропагують як інноваційне, завдасть державі, на думку членів асоціації, більше шкоди, ніж користі. Василь Васильович продемонстрував це на прикладі: багатьом із нас доводиться користуватися послугами ресторанів. І ми добре знаємо, що чек у них, як правило, видають не фіскальний, а роздрукований на звичайному принтері.

— Цей чек бачить лише власник принтера, а не податкова інспекція, — виконавчий директор Асоціації «УкрЕККА» показує один із таких папірців. — Зверніть увагу: сума — майже 8000 гривень. Саме стільки за вечір витратили на дні народження 10 людей за двома столиками. А в цьому закладі таких столів я нарахував майже 100. Чому власник ресторану сплачує податок як спрощенець, якщо за тиждень його виторг перевищує мільйон гривень, передбачений Податковим кодексом на весь рік? Та й підакцизних товарів у чеку я нарахував кілька, що обов’язково передбачає наявність касового апарата.

Таких ресторанів тисячі. І не лише їх: без касових апаратів працюють брендові бутики, «7-й кілометр», «Барабашово», інші ринки. Невже керівники Мінфіну та ДФС про це не знають? А якщо знають, то чому не припинять беззаконня? Повторюся: лише 4% суб’єктів господарювання використовували торік РРО і чесно виконували обов’язки податкових агентів. Решта працювала на власну кишеню!

Насамкінець хочу сказати, що Положенням про Міністерство фінансів України визначено: «Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, а також формування та реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Тобто все, про що йшлося, — в безпосередній компетенції та відповідальності Міністерства фінансів. Тож на думку усіх членів Асоціації «УкрЕККА», не може Мінфін приймати доленосні для держави рішення поспіхом, некомпетентно,  порушуючи закони та нормативно-правові акти.

КОМЕНТАР МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ

17.05.2019
Регіональні осередки
Учасниками ассоціації "УкрЕККА" є більше трьохсот компаній з усієї України.